дистанційна школа Dar

“Школа майже не дає знань”, “Цим вчителям вже давно пора на пенсію”, “Діти вивчають те, що їм зовсім не знадобиться в реальному житті” – ось що думають про освіту в державних школах більшість батьків.

Як виглядає освіта очима дітей та батьків

Існуюча шкільна програма виглядає так, наче дітям не потрібно освоювати більше, ніж примітивні комп’ютерні програми – Word чи PowerPoint. Що синуси та косинуси врятують учнів від безробіття та низького рівня життя та ніби для того, щоб бути грамотним достатньо знати правопис. Коли мова йде про знання дитини, то усі думають, що оцінити їх можна, задавши прості питання про те, коли скасували кріпацтво, який перший закон Ньютона та чому листя зелене. Але це не так.

Знання – це набагато більше, ніж просто обсяг пам’яті. Вони з’являються тоді, коли ти пробуєш сам, робиш помилки, дискутуєш та обговорюєш, шукаєш причини та джерела, усвідомлюєш вивчене та навчаєш інших. І тут з’являється ще одна проблема – як можна зробити усе вище вказане, якщо не вистачає мотивації? Якщо ти не вмієш шукати інформацію? А усі проблемні запитання та завдання за тебе вирішують батьки?

Виконання домашніх завдань зараз – це не спосіб закріпити чи поглибити знання. Це щоденні випробовування нервів батьків та постійний психологічний тиск на дітей. Дитина не отримує задоволення від навчання і, як наслідок, повністю втрачає інтерес. Батькам все складніше знаходити аргументи для мотивації, вчителям однаково, адже “таких, як ти, у мене ще 30”, а дитина починає думати: школа – це каторга. Подібне відбувається з багатьма дітьми, і справа тут не в нестачі здібностей.

слухач dar school

І тоді з’являються репетитори, які впевнено заявляють, що допоможуть підвищити успішність, скласти ДПА та ЗНО та легко виконувати домашнє завдання. Та чи не виходить тоді, що просто відповідальність за оцінки переноситься з батьків на репетиторів? Вочевидь, так. А мотивація у дитини так і не з’явилася. “Та якось буде” – думають батьки, діти та репетитори, поки на горизонті не з’являється ЗНО та вступ до “вишу”. Рішення приймається в останній момент, часу на підготовку мало, а потім в усіх ЗМІ заголовки з недуже хорошими новинами: “За офіційною статистикою понад 50% українців працюють не за фахом, що призводить до структурного безробіття”.

Так як же допомогти дітям у навчанні?

 

  • Давайте навчати дітей вчитися

Досить виконувати домашнє завдання замість них. Потрібно надати дітям доступ до інформації, можливість шукати її та використовувати правильно.

 

  • Тиск – це не мотивація

Мотивація – це цікаві відео, профорієнтаційні курси, додаткове навчання з обраних предметів (саме обраних дитиною, а не батьками).

 

  • Майбутнє за профорієнтаційними методами та закладами

Спостерігайте за дітьми, зрозумійте, що їм до вподоби та просто спрямуйте порадою у правильний бік. Зараз існує чимало курсів та лекцій, які допоможуть дитині визначитись з майбутнім фахом та дисциплінами, які для цього фаху потрібні. Діти повинні навчатися не для того, щоб отримати атестат, а для того, щоб отримати знання та квиток в успішне майбутнє. 

Для тих, хто не планує переходити до іншої школи і водночас прагне покращити рівень своєї освіти, наша школа розробила формат навчання “Слухач”. Отримайте вільний доступ до навчальних лекцій та матеріалів покращеної шкільної програми, а також вебінарів і семінарів задля майбутнього вашої дитини!